Усі гравці встають у коло і перекидають один одному м'яч – це «гаряча картопля», кричачи «Горячо!». Щоб не «обпалитися» від м'яча, потрібно якнайшвидше його позбутися – перекинути іншому гравцю. Той, хто не впіймав «гарячу картоплю» – сідає навколішки в центр кола («котел»).
Гра під такою самою назвою популярна в англомовних країнах, лише правила її відрізняються. Грають у «гарячу картоплю» зазвичай у супроводі музики. Учасники стають у коло і намагаються передати один одному м'яч якнайшвидше. Програє той із учасників, у кого в руках виявиться м'яч, коли музика закінчиться.
"Гаряча картопля" – це рухлива розвага, яка збирає всіх дітей у дворі. Воно відмінно формує такі навички як спритність, швидкість реакції, командна робота, стратегічне мислення, орієнтація у просторі, А час, проведений за захоплюючою грою, пролітає непомітно.
Суть гри проста. Група хлопців перекидає м'яч один одному, а ведучий –собачка– намагається перехопити м'яч або доторкнутися до нього. Гравець, який не зумів зробити точну передачу, вибуває. Гра триває доти, доки не залишиться останній учасник, який володіє м'ячем.
Опис гри. Гравці передають м'яч один одному верхньою (нижньою) передачею у будь-якому напрямку. Якщо гравець помиляється (торкається м'яча двічі поспіль, здійснює неточну передачу і м'яч падає на підлогу), то він сідає у середину кола на "корточки" (у котел), а гра продовжується далі.
Усі гравці встають у коло і перекидають один одному м'яч – це «гаряча картопля», Кричачи «Горячо!». Щоб не «обпалитися» від м'яча, потрібно якнайшвидше його позбутися – перекинути іншому гравцю. Той, хто не впіймавгарячу картоплю»- сідає навколішки в центр кола («котел»).